Значення в інших словниках
-
тербій —
те́рбій хімічний елемент, символ Tb, ат. н. 65: блискучий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тербій —
ТЕ́РБІЙ, ю, ч., хім. Хімічний елемент; блискучий метал, який використовується для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Тербій, як і магній, стронцій, ітрій та ін. походить від назви населеного пункту (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
тербій —
-ю, ч. Tb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий рідкісноземельний метал – компонент магнітних стопів. Його сполуки – активатори люмінофорів зеленого свічення у кольоровому телебаченні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тербій —
Tb, хіміч. елемент з атомним числом 65; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; компонент магнітних, опто- і мікроелектронних матеріалів; відкритий 1843 Мозандером.
Універсальний словник-енциклопедія