тербій
ТЕ́РБІЙ, ю, ч., хім.
Хімічний елемент; блискучий метал, який використовується для виготовлення скла, лаків, фарб тощо.
Тербій, як і магній, стронцій, ітрій та ін. походить від назви населеного пункту (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)