тербій

Tb, хіміч. елемент з атомним числом 65; сріблясто-білий, хіміч. активний метал; компонент магнітних, опто- і мікроелектронних матеріалів; відкритий 1843 Мозандером.

Значення в інших словниках

1. тербій — те́рбій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
2. тербій — те́рбій хімічний елемент, символ Tb, ат. н. 65: блискучий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. тербій — ТЕ́РБІЙ, ю, ч., хім. Хімічний елемент; блискучий метал, який використовується для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Тербій, як і магній, стронцій, ітрій та ін. походить від назви населеного пункту (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. тербій — -ю, ч. Tb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий рідкісноземельний метал – компонент магнітних стопів. Його сполуки – активатори люмінофорів зеленого свічення у кольоровому телебаченні.  Великий тлумачний словник сучасної мови