тербій
те́рбій
-ю, ч.
Tb. Хімічний елемент, проста речовина якого – сріблястий рідкісноземельний метал – компонент магнітних стопів. Його сполуки – активатори люмінофорів зеленого свічення у кольоровому телебаченні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови