титулуватися —
ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. – Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (І. Франко); Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (з наук. літ.). 2. Пас. до титулува́ти.
Словник української мови у 20 томах
титулуватися —
-уюся, -уєшся, недок. 1》 Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. 2》 Пас. до титулувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
титулуватися —
ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Фр.
Словник української мови в 11 томах