Значення в інших словниках
-
титульний —
ти́тульний той, що належить до титулу (3,4); ¤ т. список – в СРСР перелік об’єктів, які включено до плану капітального будівництва; ¤ т-а сторінка – заголовна сторінка книги.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
титульний —
ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ти́тул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти.
Словник української мови у 20 томах
-
титульний —
-а, -е. Прикм. до титул 2). || Признач. для титулу. Титульні шрифти. Титульна нація — частина населення держави, національність якої визначає офіційне найменування даної держави.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
титульний —
Ти́ту́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
титульний —
ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до ти́тул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти. Ти́тульна сторі́нка; Ти́тульний а́ркуш — перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім’я автора, рік і місце видання тощо.
Словник української мови в 11 томах
-
титульний —
Титульний, -а, -е Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Словник української мови Грінченка