титулуватися

титулува́тися

-уюся, -уєшся, недок.

1》 Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін.

2》 Пас. до титулувати.

Значення в інших словниках

1. титулуватися — титулува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. титулуватися — ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. – Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (І. Франко); Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (з наук. літ.). 2. Пас. до титулува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. титулуватися — ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Фр.  Словник української мови в 11 томах