титулуватися
титулува́тися
-уюся, -уєшся, недок.
1》 Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін.
2》 Пас. до титулувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- титулуватися — титулува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- титулуватися — ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. – Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (І. Франко); Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (з наук. літ.). 2. Пас. до титулува́ти. Словник української мови у 20 томах
- титулуватися — ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Фр. Словник української мови в 11 томах