титулуватися
ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін.
– Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (І. Франко);
Пізніше Вітовт почав титулуватися великим князем (з наук. літ.).
2. Пас. до титулува́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- титулуватися — титулува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- титулуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. 2》 Пас. до титулувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- титулуватися — ТИТУЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Називатися, іменуватися згідно з титулом, званням, чином і т. ін. — Є тут один старий скупиндряга, головний віритель князя. Бароном титулується (Фр. Словник української мови в 11 томах