Значення в інших словниках
-
тихомирний —
див. покірний; скромний
Словник синонімів Вусика
-
тихомирний —
ТИХОМИ́РНИЙ, а, е, розм. 1. Тихий, сумирний. Нас тройко тихомирних у хаті. Всі вкупі робимо (Ганна Барвінок); Якою тихомирною дівчинкою була лісовичка..! (О. Донченко). 2. Спокійний, неквапливий.
Словник української мови у 20 томах
-
тихомирний —
-а, -е, розм. 1》 Тихий, сумирний. 2》 Спокійний, неквапливий. || Який навіває спокій. || Який умиротворяє.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тихомирний —
СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
тихомирний —
Тихоми́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тихомирний —
ТИХОМИ́РНИЙ, а, е, розм. 1. Тихий, сумирний. Нас тройко тихомирних у хаті. Всі вкупі робимо (Барв., Опов.., 1902, 372); Якою тихомирною дівчинкою була лісовичка..! (Донч., V, 1957, 71). 2. Спокійний, неквапливий.
Словник української мови в 11 томах
-
тихомирний —
Тихомирний, -а, -е Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. К. Дз. 236. Нас тройко тихомирних у хаті. Г. Барв. 372.
Словник української мови Грінченка