тихомирно —
ТИХОМИ́РНО, розм. Присл. до тихоми́рний. Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (М. Рильський); Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
тихомирно —
розм. Присл. до тихомирний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тихомирно —
ТИХОМИ́РНО, розм. Присл. до тихоми́рний. Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (Рильський, Мости, 1948, 47); Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (Панч, II, 1956, 435).
Словник української мови в 11 томах
тихомирно —
Тихомирно нар. Спокойно, тихо. Нас послано траґедію козацьку і папську тихомирно назирати. К. ДН. 287.
Словник української мови Грінченка