тихомирно
ТИХОМИ́РНО, розм.
Присл. до тихоми́рний.
Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (М. Рильський);
Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)ТИХОМИ́РНО, розм.
Присл. до тихоми́рний.
Тепер я зняв шинель. У пишнім Єревані Ходжу я радісно і тихомирно так (М. Рильський);
Мати, нарешті, підвелася на лікоть і тихомирно зашамотіла (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)