трудяка

трудя́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. трудяка — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
2. трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п'яного (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. трудяка — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудяга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трудяка — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.  Словник синонімів української мови
5. трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п’яного (Вас., Опов., 1947, 41); *Образно.  Словник української мови в 11 томах