трудяка

ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га.

Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п’яного (Вас., Опов., 1947, 41);

*Образно. Прибіг Пастух до Голови І каже: — Захистіть хоч ви, — Укушено Коня-трудяку, Що має не одну подяку (Дор., Літа.., 1957, 176).

Значення в інших словниках

1. трудяка — трудя́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. трудяка — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
3. трудяка — ТРУДЯ́КА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудя́га. Аврум Марчик, тихий трудяка-кравець, що в його завжди бадьорий вираз на марному, кволому обличчі, тепер справді скидався на п'яного (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. трудяка — -и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що трудяга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трудяка — ТРУДІВНИ́К (той, хто багато й старанно працює), ПРАЦІВНИ́К, РОБІТНИ́К, ПОДВИ́ЖНИК розм., ТРУДА́Р уроч., ТРУДЯ́ГА (ТРУДЯ́КА) розм., РОБОТЯ́ГА розм., ТРУДОВНИК заст.  Словник синонімів української мови