трусько

тру́сько

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. трусько — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
2. трусько — ТРУ́СЬКО. 1. присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. Важко почмихував [паровоз], сопів, сунувся трусько, як стара, що вже відбігала своє, коняка (Ю. Збанацький). 2. безос. пред. Трусить через нерівність дороги. Трусько їхати на возі (Сл.  Словник української мови у 20 томах
3. трусько — 1》 присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. 2》 безос. присудк. сл. Трусить через нерівність дороги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трусько — Тру́сько, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. трусько — ТРУ́СЬКО. 1. присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. Важко почмихував [паровоз], сопів, сунувся трусько, як стара, що вже відбігала своє, коняка (Збан., Сеспель, 1961, 239). 2. безос. присудк. сл. Трусить через нерівність дороги.  Словник української мови в 11 томах
6. трусько — Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.  Словник української мови Грінченка