Значення в інших словниках
-
трусько —
тру́сько прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
трусько —
ТРУ́СЬКО. 1. присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. Важко почмихував [паровоз], сопів, сунувся трусько, як стара, що вже відбігала своє, коняка (Ю. Збанацький). 2. безос. пред. Трусить через нерівність дороги. Трусько їхати на возі (Сл.
Словник української мови у 20 томах
-
трусько —
1》 присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. 2》 безос. присудк. сл. Трусить через нерівність дороги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
трусько —
Тру́сько, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
трусько —
ТРУ́СЬКО. 1. присл. Не плавно, не рівно, викликаючи трусіння. Важко почмихував [паровоз], сопів, сунувся трусько, як стара, що вже відбігала своє, коняка (Збан., Сеспель, 1961, 239). 2. безос. присудк. сл. Трусить через нерівність дороги.
Словник української мови в 11 томах
-
трусько —
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.
Словник української мови Грінченка