тріумфуючий

тріумфу́ючий 1

дієприкметник

від: тріумфува́ти

тріумфу́ючий 2

прикметник

який виражає тріумф

Значення в інших словниках

1. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. Який тріумфує. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (М.  Словник української мови у 20 томах
2. тріумфуючий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до тріумфувати. 2》 у знач. прикм. Який виражає тріумф, радість перемоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тріумфуючий — ТРІУМФУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до тріумфува́ти. За кілька хвилин оберемок бадилля прудко летів у провалля, а за ним, обвалюючи глину й запорошуючи всім очі, скотився додолу тріумфуючий Іван (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах