тріумфувати —
ТРІУМФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко що. 1. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. Прага співає, дзвенить, тріумфує, впиваючись радістю весни й перемоги (О. Гончар); // перен.
Словник української мови у 20 томах
тріумфувати —
-ую, -уєш, недок., неперех. і рідко перех. 1》 Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. || перен., рідко. Височіти над чимось. 2》 Радіти, бути гордим з приводу якогось успіху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тріумфувати —
РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.
Словник синонімів української мови
тріумфувати —
ТРІУМФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., неперех. і рідко перех. 1. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. Прага співає, дзвенить, тріумфує, впиваючись радістю весни й перемоги (Гончар, III, 1959, 458); // перен.
Словник української мови в 11 томах