тріумфувати

тріумфува́ти

-ую, -уєш, недок., неперех. і рідко перех.

1》 Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги.

|| перен., рідко. Височіти над чимось.

2》 Радіти, бути гордим з приводу якогось успіху.

Значення в інших словниках

1. тріумфувати — тріумфува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. тріумфувати — ТРІУМФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко що. 1. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. Прага співає, дзвенить, тріумфує, впиваючись радістю весни й перемоги (О. Гончар); // перен.  Словник української мови у 20 томах
3. тріумфувати — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.  Словник синонімів української мови
4. тріумфувати — ТРІУМФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., неперех. і рідко перех. 1. Урочистим, всенародним святом відзначати перемогу; святкувати, радіти з нагоди перемоги. Прага співає, дзвенить, тріумфує, впиваючись радістю весни й перемоги (Гончар, III, 1959, 458); // перен.  Словник української мови в 11 томах