Значення в інших словниках
-
тупорилий —
ТУПОРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. Капітан посміхається і показує фото .. тупорилого, клаповухого здоровенного пса (з газ.); Тупорила золота рибка з великими прозорими вусами підпливла до скла (В. Собко). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
-
тупорилий —
А, -е. Дурний. Інга, вівця тупорила, знову віртуозно з'їжджає з розмови, тому мушу її обережно, аби не помітила, акуратно підштовхувати, кажучи «продовжуй» (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
тупорилий —
(-а, -е) крим., жрм; зневажл. Дурний; недотепний. На тебе недовірливо зиркають молоді намакіяжені мармизи дівчаток-продавчинь із дурненькими суворими оченятами, наче хочуть сказати, що лох тупорилий до нас завітав <...> (А. Дністровий, Невідомий за вікном). ЯБМ, 2, 435.
Словник жарґонної лексики української мови
-
тупорилий —
-а, -е. 1》 Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. 2》 перен., зневажл. Нерозумний, некмітливий, дурний. 3》 розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тупорилий —
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
тупорилий —
ТУПОРИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який має тупе, широке рило, тупу, широку морду. Капітан посміхається і показує фото.. тупорилого, клаповухого здоровенного пса (Рад. Укр., 20.
Словник української мови в 11 томах
-
тупорилий —
Тупори́лий, -а, -е Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази. Шевч.
Словник української мови Грінченка