турботно —
ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. – Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному... Що там? Як там? (М. Коцюбинський); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Б.
Словник української мови у 20 томах
турботно —
Присл. до турботний. || Заклопотано. || у знач. присудк. сл. Про стан неспокою, тривоги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
турботно —
ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. — Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному… Що там? Як там? (Коцюб., І, 1955, 143); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Гр.
Словник української мови в 11 томах