турботно

ТУРБО́ТНО.

Присл. до турбо́тний.

– Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному... Що там? Як там? (М. Коцюбинський);

Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Б. Грінченко);

// Заклопотано.

Він турботно почухав голову й поправив на собі черес (Н. Кобринська);

// у знач. пред. Про стан неспокою, тривоги.

Раптом стало мені чогось турботно (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. турботно — турбо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. турботно — Присл. до турботний. || Заклопотано. || у знач. присудк. сл. Про стан неспокою, тривоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. турботно — ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. — Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному… Що там? Як там? (Коцюб., І, 1955, 143); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Гр.  Словник української мови в 11 томах