турботно

турбо́тно

Присл. до турботний.

|| Заклопотано.

|| у знач. присудк. сл. Про стан неспокою, тривоги.

Значення в інших словниках

1. турботно — турбо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. турботно — ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. – Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному... Що там? Як там? (М. Коцюбинський); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. турботно — ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. — Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному… Що там? Як там? (Коцюб., І, 1955, 143); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Гр.  Словник української мови в 11 томах