туриця —
ТУРИ́ЦЯ, і, ж. Самка тура (див. тур²). Іноді до одного тура збігалося аж надто багато туриць, а інший не мав жодної (П. Загребельний); – Це тур і туриця, – пояснив лектор. – Пращури нашого бика і корови (І. Волошин).
Словник української мови у 20 томах
туриця —
-і, ж. Самиця тура (див. тур II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
туриця —
ТУРИ́ЦЯ, і, ж. Самиця тура ( див. тур²). Іноді до одного тура збігалося аж надто багато туриць, а інший не мав жодної (Загреб., Диво, 1968, 60); — Це тур і туриця, — пояснив лектор. — Пращури нашого бика і корови (Вол., Місячне срібло, 1961, 289).
Словник української мови в 11 томах
туриця —
Туриця, -ці ж. 1) Самка тура. Шейк. Вх. Пч. II. 5. Мил. 162. 2) Грязь, въѣвшаяся въ тѣло, слой грязи на тѣлѣ. Могил. у. Колись і я був біленький як панич, а тепер туриця чорноморська покрила вид. Черном.
Словник української мови Грінченка