Значення в інших словниках
-
тямкий —
Кмітливий, беручкий, головатий, бистрий на розум, св. мізкуватий; (дуже) ір. велемудрий; п! КВАЛІФІКОВАНИЙ; тямучий, тямковитий.
Словник синонімів Караванського
-
тямкий —
див. розумний
Словник синонімів Вусика
-
тямкий —
ТЯМКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. Проворний, жвавий, меткий, тямкий, дотепний до всього..
Словник української мови у 20 томах
-
тямкий —
-а, -е. 1》 Здатний добре і швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. 2》 рідко. З доброю пам'яттю, пам'ятливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тямкий —
КМІТЛИ́ВИЙ (здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось), ТЯМУ́ЩИЙ (ТЯМУ́ЧИЙ), ТЯМКИ́Й, ТЯМОВИ́ТИЙ, ТЯМКОВИ́ТИЙ розм., ХИ́ТРИЙ, МЕТИКО́ВАНИЙ розм., МЕТИКУВА́ТИЙ розм., ПОКМІ́ТЛИВИЙ діал.; ШТУДЕ́РНИЙ діал.; МЕТКИ́Й, ПРОМІТНИ́Й розм.
Словник синонімів української мови
-
тямкий —
Тямки́й, -ка́, -ке́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тямкий —
ТЯМКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що-небудь; кмітливий, тямущий. Проворний, жвавий, меткий, тямкий, дотепний до всього.., [Іван] був з тих, що йому пальця в рот не клади (Григ., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
тямкий —
Тямкий, -а, -е 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Словник української мови Грінченка