уперто —
Уперто чи наполегливо? «Завод уперто працював далі, щоб учасно виконати почесне замовлення», — читаємо в одній газетній статті.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
уперто —
УПЕ́РТО (ВПЕ́РТО). Присл. до упе́ртий¹. – Скажіть, скажіть! – уперто жебонів Прокіп (І. Франко); Похмуро й уперто він кинув знову: – Я не піду (М. Коцюбинський); Семиволос уперто шукає нових методів буріння (П.
Словник української мови у 20 томах
уперто —
(вперто). Присл. до упертий I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уперто —
Упе́рто, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уперто —
УПЕ́РТО (ВПЕ́РТО). Присл. до упе́ртий¹. — Скажіть, скажіть! — уперто жебонів Прокіп (Фр., II, 1950, 250); Похмуро й уперто він кинув знову: — Я не піду (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
уперто —
Упе́рто нар. Упрямо, упорно.
Словник української мови Грінченка