упертюх

упертю́х

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. упертюх — Убоїще, як ім. упертий, о. мідяне чоло, мідний лоб, п. осел, ішак.  Словник синонімів Караванського
2. упертюх — див. упертий  Словник синонімів Вусика
3. упертюх — УПЕРТЮ́Х (ВПЕРТЮ́Х), а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Ю. Шовкопляс); * Образно. – Ваш час добродушно зупинився.  Словник української мови у 20 томах
4. упертюх — -а, ч., розм. Уперта людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. упертюх — УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).  Словник української мови в 11 томах