упертюх
УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина.
Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).
Словник української мови (СУМ-11)УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина.
Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).
Словник української мови (СУМ-11)