упертюх —
УПЕРТЮ́Х (ВПЕРТЮ́Х), а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Ю. Шовкопляс); * Образно. – Ваш час добродушно зупинився.
Словник української мови у 20 томах
упертюх —
-а, ч., розм. Уперта людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упертюх —
УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).
Словник української мови в 11 томах