Великий тлумачний словник сучасної мови

упертюх

упертю́х

-а, ч., розм.

Уперта людина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. упертюх — упертю́х іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. упертюх — Убоїще, як ім. упертий, о. мідяне чоло, мідний лоб, п. осел, ішак.  Словник синонімів Караванського
  3. упертюх — див. упертий  Словник синонімів Вусика
  4. упертюх — УПЕРТЮ́Х (ВПЕРТЮ́Х), а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Ю. Шовкопляс); * Образно. – Ваш час добродушно зупинився.  Словник української мови у 20 томах
  5. упертюх — УПЕРТЮ́Х, а, ч., розм. Уперта людина. Завтра він побачить сина! Аж руки звело судомою від бажання щосили, до хрусту в кістках обняти цього навіженого бунтівника й упертюха (Шовк., Людина.., 1962, 60).  Словник української мови в 11 томах