уповивати —
УПОВИВА́ТИ (ВПОВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПОВИ́ТИ (ВПОВИ́ТИ), в'ю́, в'є́ш, док., кого, що. 1. Замотувати, щільно обгортати (звичайно немовля пелюшками); сповивати. – Що ж там, голубе Іване? Як там бідна дочка? – А нічого, уповила Хлопця, як линочка!...
Словник української мови у 20 томах
уповивати —
(вповивати), -аю, -аєш, недок., уповити (вповити), -в'ю, -в'єш, док., перех. 1》 Замотувати, щільно обгортати (звичайно немовля пелюшками); сповивати. || Обвивати чи обплітати. 2》 тільки 3 ос., перен. Щільно огортати, затягувати (про дим, туман і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
уповивати —
ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ...
Словник синонімів української мови
уповивати —
УПОВИВА́ТИ (ВПОВИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПОВИ́ТИ (ВПОВИ́ТИ), в’ю́, в’є́ш, док., перех. 1. Замотувати, щільно обгортати (звичайно немовля пелюшками); сповивати. — Що ж там, голубе Іване? Як там бідна дочка? — А нічого, уповила Хлопця, як линочка!...
Словник української мови в 11 томах