Значення в інших словниках
-
упокорений —
УПОКО́РЕНИЙ (ВПОКО́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упоко́рити. Було [селянство Галичини] бідне, забите, упокорене, залякане католицькими попами (В.
Словник української мови у 20 томах
-
упокорений —
(впокорений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упокорено (впокорено), безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Який виражає упокорення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
упокорений —
УПОКО́РЕНИЙ (ВПОКО́РЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упоко́рити. Було [селянство Галичини] бідне, забите, упокорене, залякане католицькими попами (Гжицький, Вел.
Словник української мови в 11 томах