урізати

урі́зати 1

дієслово доконаного виду

відокремити; поранити; зменшити, скоротити обсяг, кількість чого-небудь; енергійно зіграти, станцювати — розм.; з силою вдарити — розм.; швидко побігти, втекти — розм.; напитися вина, горілки — фам.

урі́зати 2

дієслово доконаного виду

устромити

уріза́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. урізати — УРІЗАТИ (ВРІЗАТИ) уріжу, уріжеш. 1. (чого). Ріжучи, відокремити частину від цілого; поранити щось: урізати шматок сала, урізати хліба, урізати пальця. 2. (що). Укоротити, зменшити: урізати поли, урізати халяви, урізати платню.  Літературне слововживання
2. урізати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. урізати — УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹.  Словник української мови у 20 томах
4. урізати — (-іжу, -іжеш) док.; жрм. Випити спиртного. Дак ми як урізали — поки дві банки не спорожніли, жоден і не відсунувся (В. Дрозд, Життя як життя).  Словник жарґонної лексики української мови
5. урізати — I див. урізувати I. II див. врізувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. урізати — ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю.  Словник синонімів української мови
7. урізати — УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹.  Словник української мови в 11 томах
8. урізати — Урізати, -жу, -жеш гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127.  Словник української мови Грінченка