Значення в інших словниках
-
урізати —
урі́зати 1 дієслово доконаного виду відокремити; поранити; зменшити, скоротити обсяг, кількість чого-небудь; енергійно зіграти, станцювати — розм.; з силою вдарити — розм.; швидко побігти, втекти — розм.; напитися вина, горілки — фам.
Орфографічний словник української мови
-
урізати —
УРІЗАТИ (ВРІЗАТИ) уріжу, уріжеш. 1. (чого). Ріжучи, відокремити частину від цілого; поранити щось: урізати шматок сала, урізати хліба, урізати пальця. 2. (що). Укоротити, зменшити: урізати поли, урізати халяви, урізати платню.
Літературне слововживання
-
урізати —
УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹.
Словник української мови у 20 томах
-
урізати —
(-іжу, -іжеш) док.; жрм. Випити спиртного. Дак ми як урізали — поки дві банки не спорожніли, жоден і не відсунувся (В. Дрозд, Життя як життя).
Словник жарґонної лексики української мови
-
урізати —
I див. урізувати I. II див. врізувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
урізати —
ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю.
Словник синонімів української мови
-
урізати —
УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹.
Словник української мови в 11 томах
-
урізати —
Урізати, -жу, -жеш гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127.
Словник української мови Грінченка