усічений

усі́чений 1

дієприкметник

від: усікти́

усі́чений 2

прикметник

скорочений

Значення в інших словниках

1. усічений — [ус’ічеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. усічений — УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. до усікти́. Се бо вірники твої молять про блага і про часи, коли життя їхнє буде усічене за потребою і в жертву цього (із журн.). 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений.  Словник української мови у 20 томах
3. усічений — -а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до усікти. 2》 у знач. прикм., лінгв., літ.Скорочений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. усічений — УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до усікти́. 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений. Усічена основа дієслова.  Словник української мови в 11 томах