усічений —
усі́чений 1 дієприкметник від: усікти́ усі́чений 2 прикметник скорочений
Орфографічний словник української мови
усічений —
УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. до усікти́. Се бо вірники твої молять про блага і про часи, коли життя їхнє буде усічене за потребою і в жертву цього (із журн.). 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений.
Словник української мови у 20 томах
усічений —
-а, -е. 1》 заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до усікти. 2》 у знач. прикм., лінгв., літ.Скорочений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усічений —
УСІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. заст. Дієпр. пас. мин. ч. до усікти́. 2. у знач. прикм., лінгв., літ. Скорочений. Усічена основа дієслова.
Словник української мови в 11 томах