Орфографічний словник української мови

утік

уті́к 1

іменник чоловічого роду

поперечні нитки

уті́к 2

іменник чоловічого роду

утеча

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). – Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (І.  Словник української мови у 20 томах
  2. утік — I уток, утоку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). II утеку, ч. 1》 заст. Утеча. 2》 зах. Сукровиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утік — I. УТІ́К (УТО́К) (поперечні нитки тканини, що перехресно переплітаються з поздовжніми), ПІТКА́ННЯ, ТКАННЯ, ПОРО́БОК. Текстурований уток; Плахта була на синьому пітканні — синіжка, і малюнок на ній папороть (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. утік — УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец. Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою). — Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. утік — Утік, утеку м. 1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ. 2) Сукровица. Вх. Зн. 73.  Словник української мови Грінченка