утік
УТІ́К¹, УТО́К, уто́ку, ч., спец.
Поперечні нитки тканини, які переплітаються з поздовжніми (основою).
– Певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки та гонила ногами уток з цівкою (І. Нечуй-Левицький);
Дисертацію присвячено питанням розробки безконтактного давача перекосу утоку та створенню .. системи правки утоку (з наук. літ.);
Вона перезаряджала човник. І замість золотистого утоку ввіпхнула бежевий (з газ.);
* Образно. О Києве! Ти ідеали віри Старої нам в ділах нових являєш, Що поночі снували суєвіри, Ти повидну утоком затикаєш Основину .. Ту, що ченці й попи понапрядали (П. Куліш).
УТІ́К², уте́ку, ч., заст.
Утеча.
Утік не славен (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)