утік
Утік, утеку
м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Словник української мови ГрінченкаУтік, утеку
м.
1) Бѣгство. Утік не славен, та пожитечен. Ном. № 4404. Ні до втеку гордій шляхті, ні до оборони. К. Досв. 188. На втіках. Въ бѣгствѣ.
2) Сукровица. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка