Значення в інших словниках
-
ухибити —
УХИ́БИТИ¹ (ВХИ́БИТИ), блю, биш; мн. ухи́блять; док., діал. Допустити помилку; схибити. – Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
ухибити —
I (вхибити), -блю, -биш; мн. ухиблять; док., діал. Припуститися помилки; схибити. II (вхибити), -блю, -биш; мн. ухиблять; док., діал. Непомітно взяти щось чуже; украсти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ухибити —
ПОМИЛИ́ТИСЯ (зробити щось неправильно, допустити неточність, неправильність у чомусь), СХИ́БИТИ (СХИБНУ́ТИ), ПРОМАХНУ́ТИСЯ, ОБМАХНУ́ТИСЯ рідше, ДА́ТИ МА́ХУ розм., СПІТКНУ́ТИСЯ (СПОТИКНУ́ТИСЯ) розм., ОСТУПИ́ТИСЯ розм., ПОСКОВЗНУ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
ухибити —
УХИ́БИТИ і (ВХИ́БИТИ), блю, биш; мн. ухи́блять; док., діал. Допустити помилку; схибити. — Поможи мені ще вирватися з сеї западні, щоб я міг хоч раз дихнути свобідно, про направу того, що я ухибив цілим своїм життям! (Фр., VII, 1951, 85).
Словник української мови в 11 томах