уходництво

ухо́дництво

іменник середнього роду

відхідництво

іст.

Значення в інших словниках

1. уходництво — УХО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Те саме, що відхі́дництво. Втечі селян [у XVI ст.], а також міської бідноти, розорюваної купецькою лихварською верхівкою, у степи і були головною причиною виникнення тут вільного озброєного населення – козацтва...  Словник української мови у 20 томах
2. уходництво — -а, с., іст. Те саме, що відхідництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уходництво — УХО́ДНИЦТВО, а, с., іст. Те саме, що відхі́дництво. Втечі селян [у XVI ст.], а також міської бідноти, розорюваної купецькою лихварською верхівкою, у степи і були головною причиною виникнення тут вільного озброєного населення — козацтва...  Словник української мови в 11 томах