фанабер —
ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа, чванько. Чиновники – фанабери.
Словник української мови у 20 томах
фанабер —
-а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фанабер —
ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П.
Словник синонімів української мови
фанабер —
ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа.
Словник української мови в 11 томах