фанабер

ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Гулак-Артемовський); Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей — приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. фанабер — фанабе́р іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. фанабер — ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа, чванько. Чиновники – фанабери.  Словник української мови у 20 томах
3. фанабер — -а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фанабер — ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа.  Словник української мови в 11 томах