фуркання

фу́ркання

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. фуркання — ФУ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. фу́ркати 3 і звуки, утворювані цією дією. З писком та фурканням ганялися одна за одною, вертілися так швидко навколо стовбура, що інколи починало здаватися, ніби то й зовсім не білочки...  Словник української мови у 20 томах
2. фуркання — -я, с., розм. Дія за знач. фуркати 3) і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фуркання — ФУ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. фу́ркати 3 і звуки, утворювані цією дією. З писком та фурканням ганялися одна за одною, вертілися так швидко навколо стовбура, що інколи починало здаватися, ніби то й зовсім не білочки...  Словник української мови в 11 томах
4. фуркання — Фуркання, -ня с. 1) Звукъ, издаваемый фуркалом. Шейк. 2) Отлетъ, полетъ съ шумомъ крыльевъ.  Словник української мови Грінченка