фуркати —
ФУ́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Пролітаючи, утворювати крилами характерні звуки; пурхати (про птахів). Ластівки протягалися чорною блискавкою й фуркали попри вуха (Л. Мартович); // Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки.
Словник української мови у 20 томах
фуркати —
фу́ркати пурхати (ст): Щось легке і радісне, хоч яке роблене, Господи, хоч і яке кошмарне, вмить фуркнуло по кімнаті: нарешті прийшло порозуміння між мамою і донькою (Вільде)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
фуркати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 Пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати (про птахів). || Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки. 2》 Швидко обертати що-небудь, крутити чимось, утворюючи ним своєрідне гудіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови