фуркати
фу́ркати
-аю, -аєш, недок., розм.
1》 Пролітати, утворюючи крилами характерні звуки; пурхати (про птахів).
|| Рухаючись, утворювати глухі, уривчасті звуки.
2》 Швидко обертати що-небудь, крутити чимось, утворюючи ним своєрідне гудіння.
|| Швидко обертатися, крутитися, утворюючи своєрідне гудіння (про веретено, прядку тощо).
3》 Форкати, пирхати.
|| Уривчасто, з шумом випускати вихлопні гази, пару і т. ін. (про машину, мотор і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови