Значення в інших словниках
-
хамулуватий —
див. вайлуватий; грубий; хам
Словник синонімів Вусика
-
хамулуватий —
ХАМУ́ЛУВАТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий. Вони почали зшкрібать луску з риби. Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
хамулуватий —
-а, -е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хамулуватий —
НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
хамулуватий —
Хаму́луватий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хамулуватий —
ХАМУ́ЛУВАТИЙ, а, е, розм. Неповороткий, незграбний, вайлуватий. Вони почали зшкрібать луску з риби. Бурлаки ледве совали руками. Кухар і отаман мовчки осміхались; осміхались і проворні забродчики, дивлячись на хамулуватих неповертайлів-хліборобів (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
хамулуватий —
Хамулуватий, -а, -е Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка