Орфографічний словник української мови

хвинтити

хвинти́ти

дієслово недоконаного виду

фінтити

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хвинтити — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
  2. хвинтити — ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися. – Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! – Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
  3. хвинтити — -нчу, -нтиш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвинтити — ХИЗУВА́ТИСЯ перев. чим (чванливо виставляти що-небудь як свою перевагу), ВИХИЗОВУВАТИСЯ підсил., ЧВА́НИТИСЯ, ЗАДАВА́ТИСЯ, ВИНО́СИТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ розм., КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОЗИРЯТИ розм., ХВИНТИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. хвинтити — ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися. — Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! — Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Гл., Вибр., 1951, 35).  Словник української мови в 11 томах
  6. хвинтити — Хвинти́ти, -чу, -ти́ш гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.  Словник української мови Грінченка