хвинтити
ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм.
Зазнаватися, пишатися.
– Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! – Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм.
Зазнаватися, пишатися.
– Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! – Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)