хвинтити

ХИЗУВА́ТИСЯ перев. чим (чванливо виставляти що-небудь як свою перевагу), ВИХИЗОВУВАТИСЯ підсил., ЧВА́НИТИСЯ, ЗАДАВА́ТИСЯ, ВИНО́СИТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ розм., КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОЗИРЯТИ розм., ХВИНТИ́ТИ розм. Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (І. Цюпа); Було, шляхта, знай чваниться, День і ніч гуляє (Т. Шевченко); Він навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки — кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (П. Колесник); (Трохим:) А хіба не пам'ятаєш, як погано люде говорять про Чопоріїв? Виносяться своїм війтівством,.. людей не почитають, не шанують, кривдять (М. Кропивницький); Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (М. Зарудний); Шурка з особливим смаком козиряв іноземними словами і абстрактним способом мислення (Ю. Смолич); — Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! (Л. Глібов). — Пор. бундю́читися.

Значення в інших словниках

1. хвинтити — хвинти́ти дієслово недоконаного виду фінтити розм.  Орфографічний словник української мови
2. хвинтити — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
3. хвинтити — ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися. – Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! – Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Л. Глібов).  Словник української мови у 20 томах
4. хвинтити — -нчу, -нтиш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хвинтити — ХВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, недок., розм. Зазнаватися, пишатися. — Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! — Так Камінь, лежачи в пшениці, На дощик верещав (Гл., Вибр., 1951, 35).  Словник української мови в 11 томах
6. хвинтити — Хвинти́ти, -чу, -ти́ш гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.  Словник української мови Грінченка